Натомість успішні дії ЗСУ, які відбувались в жовтні та листопаді й тільки зараз отримали детальний публічний розголос – це не тільки про перемогу на полі бою, але в першу чергу про повернення віри в те, що ЗСУ можуть успішно контрнаступати та звільняти українські міста. А Куп’янськ ми звільняємо вже вдруге.Нагадаємо, що після вдалого контрнаступу у 2022 році військ окупантів були настільки ослаблені, що 2 роки вони навіть не планували проводити на цій ділянці фронту операції із форсування Осколу та наступу на Куп’янськ. Тільки рік тому, в жовтні та листопаді ворог здійснив прорив до Голубівки і вийшов на  підступи Заоскілля – району Куп’янська на лівобережжі. Карта бойових дій, фото: ЕспресоІ хоча на околицях міста прорив швидко ліквідували, але з того часу росіяни невпинно намагалися дістатися до міста, яке є воротами до наступу на Харківщину широким фронтом.Першу половину 2025 року окупанти витратили на те, щоб створити собі плацдарм на правому березі Осколу, північніше Куп’янська. На протяжності у 33 км від кордону і до Куп’янська, окупаційна армія захопила кілька зон контролю. Карта бойових дій, фото: ЕспресоНайбільшим стало просування в районі селища Дворічна. Тут вони зайняли низку сіл та заглибилися на 5 км на захід від річки. І хоча за всі пів року ЗСУ так і не дали окупантам переправити на правобережжя бронетехніку, цього плацдарму вистачило, щоб звідси у червні почати повномасштабну наступальну кампанію на Куп’янськ.За три літні місяці ворог суттєво наростив своє угрупування для наступу та зайняв територію на північ від Куп’янська. Тут він атакував двома колонами. Одна рухалась через Голубівку вздовж річки та штурмувала щільно забудовані північні райони міста. Інша захопила Радьківку і Кіндрашівку та наступала у напрямку сіл Мирне і Соболівка, обходячи Куп’янськ із флангу.Варто відзначити, що цю операцію з накопичення сил для спроби другої окупації Куп’янська росіяни провели із використанням системи підземних газових труб. Це дозволило їм уникнути форсування Осколу, через який вони так і не змогли навести надійну переправу, адже ЗСУ присікали будь-які спроби. Карта бойових дій, фото: ЕспресоШлях через трубу довжиною в 5 км і тривалістю 4 доби був доволі складним, він починався на лівобережжі в Лимані Першому і закінчувався біля Радьківки, звідки окупанти переходили у лісовий масив, де накопичували сили для удару. Це був єдиний спосіб проникнути у місто, адже наступ на Лівобережжі Осколу вже багато років перебуває у стратегічному глухому куті.  У вересні – жовтні, після 9 місячної підготовки, розпочався штурм Куп’янська. Більше тисячі росіян проникли до міста та доволі швидко інфільтрувалися у центральні та західні квартали. Фактично, окрім південної частини, все місто кишіло окупаційними військовими. Також тримав удар район Заоскілля. Всі спроби ворога форсувати річку у зворотному напрямку та закріпитися на Лівобережжі були провальними.   Російське військове командування. випередивши події, доповіло Путіну про перемогу та захоплення Куп’янська. 20 листопада, бажаючи посилити свої переговорні позиції, Путін оголосив про повний контроль над містом і навіть запросив сюди журналістів. Але ніхто не приїхав, бо в цей час вже місяць тривала успішна кампанія Сил оборони зі звільнення Куп’янська. Карта бойових дій, фото: ЕспресоПутіну забули доповісти, що станом на початок листопада ЗСУ здійснили контрнаступ на північних околицях міста і звільнили Мирне, Радьківку й Кіндрашівку, а також взяли під вогневий контроль Голубівку. Таким чином вийшовши до Осколу, наші військові перерізали окупантам логістику до міста. Вихід з труби взяли під контроль, а згодом знищили й саму трубу, використавши для цього 3 тони вибухівки. Отже, через брехню генералів, коли Путін закликав журналістів, його війська в Куп’янську вже були оточені. За це точно полетять високі генеральські погони.Після відрізання голови гідри, Сили оборони взялися шматками зачищати місто, квартал за кварталом. Поки частина угрупувань наступали від заходу на північ міста, інші атакували з півдня, щоб не допустити ще більшого розповзання окупантів по Куп’янську. Карта бойових дій, фото: ЕспресоДля звільнення міста у складі ЗСУ спеціально створили унікальне пошуково-ударне угруповання "Хартія", в яке увійшли окрім самої бригади Хартія також частини 92-ї штурмової бригади, 425 штурмового полку "Скеля", бійці КОРДу, СБУ, ВСП, Сил спеціальних операцій, а також колишні тероборонівські, а тепер механізовані бригади 125, 127, 116. Сподіваємось нікого не забули. Не зважаючи на такий значний перелік підрозділів, однак чисельно вони були в меншості. Адже в Куп’янськ інфільтрувались близько півтори тисячі росіян, які засіли в будинках. Зачистка кожного будинку – це тривалий процес, який може займати від пів доби і до тижня.Завдяки поступовому, але доволі швидкому просуванню ЗСУ на півночі та заході міста, вдалося ліквідувати понад тисячу окупантів. І це тільки верифіковані втрати. Ще понад двісті засіли в центральних районах, зайнявши чимало ключових будівель. Зокрема центральну міську лікарню, автотранспортний і медичний коледжі, дитсадки та багатоповерхівки. Карта бойових дій, фото: ЕспресоЗараз російські війська роблять постійні спроби прорватися із півночі до міста, але у них це не виходить, адже сил, дислокованих в районі плацдарму біля Дворічної явно замало. А для накопичення нових підуть місяці.     В ході операції ЗСУ продемонстрували, що опанували нову тактику, яка дозволяє не великими силами швидко проривати "кілл-зону", попри більшу чисельність людей і дронів ворога. Отже, якість військ, їхня мотивація і грамотна тактика може стати новим гейм-ченджером, який зупинить масове проникнення окупантів в наші міста. Адже в той час, коли триває операція зі звільнення Куп’янська, ворог проникає до Костянтинівки, Лиману, Гуляйполя, тривають оборонні бої в Покровську, Мирнограді, Вовчанську та Сіверську. Ці поля бою стануть полігоном для випробування нової тактики ЗСУ. Частина бригад, які брали участь в Куп’янській операції вже зараз передислоковані на нові ділянки фронту.Варто відзначити, що наступи окупаційних військ, які проводились вздовж всього кордону Харківщини, зокрема у Вовчанську, Міловому та Одрадному, радше за все будуть поступово згортатися, оскільки вони не досягнули головної мети – не відволікли наші резерви від порятунку Куп’янська. Тож тепер у кількамісячній перспективі у них немає логічного продовження.   Куп’янська операція дала Україні стратегічну перевагу над путінською Росією. Адже окрім військової звитяги ця кампанія – це потужна інформаційна зброя, яка демонструє і українцям, і нашим американським та європейським партнерам, що хід цієї війни не визначений на перед. Україна не приречена на поразку, як про це постійно говорить Путін і переконує Трампа. Україна ще має достатньо козирів, щоб перемагати росіян на полі бою. Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.