Нагадаю, про які саме принципи йдеться: "українські війська мають бути повністю виведені з Донецької, Луганської “народних республік”, Херсонської і Запорізької областей. Причому звертаю увагу — саме з усієї території цих регіонів у межах їхніх адміністративних кордонів, які існували на момент входження їх в Україну".Там ще було щось про "дух Анкоріджа", в який кожен вкладає що заманеться, але це вже не принципово. Не виключено, що Стів Віткофф знову неправильно зрозумів, що саме йому кажуть у Кремлі. А отже, активізація мирного процесу може ґрунтуватися на помилковій інформації США про готовність Путіна до компромісів по лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях. Та й російські офіційні особи ніколи не говорили жодного слова про те, що їм "потрібен лише Краматорськ" і що вони готові припинити війну.Читайте також: Чому Україна стає гарантом безпеки для ЄвропиПитання, кому належить Краматорськ чи Мелітополь, ніколи не були причинами війни. Політичні цілі Путіна від самого початку були зрозумілими — захоплення України, встановлення маріонеткового режиму та остаточне "розв'язання українського питання".Натомість сьогодні, замість розмов про повне знищення України, дискусії з Путіним зводяться лише до того, кому яке місто має відійти, що жодним чином не стикується з його реальними цілями в цій війні.Зупинка війни — навіть після повної окупації всієї Донецької області, але без знищення України — для Путіна рівносильна поразці. Саме тому питання оборони країни, захисту й підтримки українських солдатів, збереження життя всіх наших людей залишаються найважливішими для України сьогодні.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.