Про це йдеться у результатах дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва.Зазначається, що в Україні було проведено контрольований онлайн-експеримент, спрямований на фіксацію реальних редакційних рішень представників медіаспільноти — переважно журналістів і редакторів — щодо публікації новин, пов’язаних із проведенням мобілізаційної кампанії.Результати експерименту показали, що 73% з 200 учасників хоча б раз самоцензурувалися, а готовність до публікації визначалася темою матеріалу. Зокрема журналісти частіше відмовлялися від матеріалів, пов’язаних із проблемами в установах, які безпосередньо працюють з військовими: 60,5% - у випадку ненадання медичної допомоги військовому, і 36% - у разі новини про силові дії з боку ТЦК.Читайте також: В Україні 76,6% опитаних вважають, що розслідування НАБУ щодо справи "Мідас" є обґрунтованим, а найбільше корупції сприяє Офіс президентаЗа результатами експерименту лише 13% із 200 опитаних журналістів готові були б утриматися від публікації новини про корупцію в Міноборони. Підкреслюється, що готовність до публікації визначалася тим, як учасники оцінювали зміст новини. Корупційні матеріали частіше сприймалися як суспільно корисні, тоді як повідомлення про можливі зловживання з боку структур, залучених до мобілізації, вважалися більш ризикованими та потенційно шкідливими для обороноздатності.Експеримент показав, що очікувана реакція суспільства також впливала на рішення про публікацію, насамперед у матеріалах про мобілізацію та військові структури, навіть якщо учасники цього не усвідомлювали.Центр протидії корупції 5 листопада заявив, що законопроєкт №14057, ухвалений Верховною Радою у першому читанні, фактично дозволяє фігурантам розслідувань видаляти критичні матеріали про себе та "змушувати журналістів мовчати".