Про це він розповів в етері Громадського радіо вранці 22 грудня, нагадавши, що з моменту ухвалення уряду відповідного розпорядження 9 грудня ніхто нічого не перерозподілив.Уряд у першій половині грудня  ухвалив рішення, спрямоване на скорочення тривалості графіків знеструмлень. Одне з рішень передбачає видалення з переліку захищених об’єктів некритичних споживачів. Це, на думку урядовців, дозволить перерозподілити вивільнену електроенергію для побутових споживачів, завдяки чому відключення світла мали б зменшитись. Згодом очільниця уряду Юлія Свириденко зазначила, що вже вдалося перерозподілити 800 МВт електроенергії. Проте знеструмлення коротшими не стали.21 грудня прем’єр-міністерка повідомила, що Уряд поставив завдання всім без винятку причетним забезпечити до 24 грудня безумовне виконання рішення щодо перенаправлення вивільненого енергетичного ресурсу (до 1 ГВт), отриманого в результаті перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури, для потреб населення. На її думку, це один із кроків, який допоможе збалансувати енергосистему та зменшити кількість відключень у людей.Також вона розповіла, що уряд працює й за іншими напрямками, зокрема збільшення імпорту електричної енергії, відновлення пошкодженої атаками ворога генерації й нарощування індивідуальної генерації.Однак експерт з енергетичних питань, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев поставив під сумнів той факт, що такий перерозподіл дозволить скоротити тривалість знеструмлень."Ніхто нічого не зміг знайти. Бо важко перерозподіляти, коли немає чітких критеріїв. Якби Кабінет міністрів встановив чіткі критерії, за якими визначалися об’єкти критичної інфраструктури, зокрема — перелік захищених споживачів, тоді було б чітко й зрозуміло, що в переліках захищених споживачів у тих чи інших регіонах присутні зайві компанії, які можна було б просто викреслити й перевести на загальні підстави. Оскільки Кабінет міністрів цього не зробив, то отримав звіти з областей від людей, які просто про щось розповіли, про якісь 800 мегават, які вже чомусь стали одним гігаватом. Але якщо енергії додаткової немає, якщо не вводяться в експлуатацію нові енергетичні установки малої генерації, якщо немає можливості прискорити ремонтні роботи через наявність множинних пошкоджень на лініях передачі й розподілу, то звідки візьметься цей один гігават електроенергії? Лише, скоріш за все,  з уяви нашої прем’єр-міністерки", — заявив Геннадій Рябцев. Він вважає, що подібні заяви уряд робить з метою заспокоїти населення замість того, щоб пояснити, що відбувається насправді. Він зазначив, що є регіони України, де тривалість знеструмлень менша з об’єктивних причин — наприклад, більше ліній електропередач чи об’єктів генерації та менше споживання. "Але для більшості споживачів, особливо —  на Лівобережжі та у прифронтових областях нічого не змінилося. І не зміниться, допоки не буде введено в експлуатацію більшу кількість установок, об’єднаних в малі системи розподілу та приєднаних до енергосистеми", — наголосив експерт. Він також розповів, що відключення світла в Україні збережуться навіть за відсутності обстрілів через брак потужностей генерації та розподілу, а в деяких регіонах — ще й передачі. Енергетики не встигають відновити об’єкти, пошкоджені російськими обстрілами. Для цього, зокрема, потрібне дефіцитне обладнання. Він також нагадав, що одне з завдань росіян — порушити цілісність і керованість енергосистеми. Саме тому вони били по всіх лініях електропередач, «які з’єднують умовне лівобережжя з умовним правобережжям». За його словами, найбільшим споживачем у цьому регіоні є Дніпропетровщина. Проте там недостатньо об’єктів власної генерації. Друге завдання росіян — від’єднати периферійні системи від об’єднаної енергосистеми. З цим пов’язані удари по прифронтових регіонах — Сумщині, Чернігівщині і аж до Одещини. Геннадій Рябцев зазначив, що жодного з цих завдань росіяни не виконали, проте це не означає, що вони відмовляться від подальших спроб їх досягти.