Я ішов додому центром Львова і на вулицях увечері практично не було людей. Тихе місто, де всі за столами з родинами чи самі, як от я, намагаються відчути, як торкнеться серця Спаситель і скаже: Видихни. Я з тобою. Я тут. Дяка воїнам, які прикривають прихід Господа до наших осель. Дяка вам, неймовірні люди, що ви є і що ви всі дивовижно разом тут в цей час, бо ніхто інший би не зробив того, що робите ви. У місті тихо і морозно. Чути, як літають Янголи. І ті, що з Неба і ті, що прилетіли з фронту, віддавши за любов свої життя. Він народився тоді, коли мав. І ніщо і ніхто цьому не завадило. І Він переможе. З нами. Бо Він сильний в нас. Візьміть за руку того, хто потребує. І скажіть, що все буде добре. Важко, не завтра, але буде. Бо Він народився і світ став іншим. Бо в нього прийшов Той, Хто любить. Христос ся рождає.ДжерелоПро автора. Василь Зима, український журналіст, телеведучий, письменникРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.