У цих різних контекстах вона має різну природу. Імітація з боку Російської імперії — це не лише стирання значення слів, а й перетворення їх на протилежність. Так російський фашизм називає себе "ліберальною демократією" та "антифашизмом"; імперіалізм маскується під "боротьбу з імперіалізмом"; а російський комунізм, який мав би бути владою тих, хто виробляє, стає владою тих, хто знищує.Російська імітація — це виклик первинним значенням, це демон заперечення, зміни онтологічних місць. Коли пекло хоче довести, що воно — рай, а тому рай проголошується пеклом.Але в українському контексті імітація теж дуже вкорінена. І має вона інший вимір: прагнення не перетворити щось на протилежне, а утотожнитися з сильним. Імітація у нас — не виклик, а маскування. Наслідок знаменитої української "адаптивності" - яка має і світлу, і темну сторону.Читайте також: Україна не є "анти-Росією". Це Росія є анти-УкраїноюТому коли в 1990-х і в Україну, і в Росію прийшов "постмодернізм" - з великим запізненням і великим спотворенням — його наслідки виявилися різними. У нас він породив думку про те, що справжнього не існує, що все в житті — це маски та гра, а тому можна гратися далі, в імітацію. В Росії він породив щось інше: думку про те, що онтологія перевертається, колишні ієрархії можуть впасти, а значить низ і верх можуть помінятися місцями, і тому можна розпочати нову війну за владу у світі.Хочеться, щоб ми, нарешті, позбувалися цього синдрому імітації. Адаптивність — це добре, але до певної межі. Війна мала б повертати речі на свої місця, повертати відмінність між справжнім і несправжнім — і вона це робить, але не для всіх. Для багатьох вона створює нові й нові шляхи гри в імітацію, і це прикро.Хочеться, щоб ми, нарешті, позбувалися цього синдрому імітації. Адаптивність — це добре, але до певної межі. , де інституції імітують policies, вчені імітують дослідження, університети імітують освіту, суди імітують справедливість. На жаль, у нас досі дуже й дуже багато цього.ДжерелоПро автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕНРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.