Про це повідомляє VideoCardz.Зазначається, що науковці протестували міцелій шиїтаке та печериць як органічні мемристори (пасивний електронний компонент, який "запам’ятовує" історію проходження електричного струму, змінюючи свій опір, - ред.). Вони виростили міцелій, висушили його протягом кількох днів, під’єднали електроди, а потім злегка зволожили, щоб відновити провідність. Після цього через нього пропускали різні форми сигналів і напругу, щоб перевірити, чи "пам’ятає" опір попередні події.При напрузі близько 1 вольта поведінка міцелію була найбільш стабільною. Дослідники навіть наблизили роботу пристрою до режиму оперативної пам’яті (RAM), досягнувши частоти майже 6 кГц з точністю близько 90%.У виданні зазначили, що за допомогою грибів не вдасться зберігати великі обсяги даних, якщо не виростити ціле поле грибів. Отже, це не вирішує проблему високої вартості пам’яті. Механізм збереження даних у стилі мемристора сам по собі недостатній: потрібні ще практична ємність, щільність, інтерфейси, стабільність та масштабованість, щоб створити щось подібне до справжніх модулів пам’яті.Водночас автори відмітили, що якщо компанії, які працюють зі штучним інтелектом, зацікавлені у пошуку дешевих способів зберігання даних, вони можуть використовувати гриби для досліджень можливостей зберігання даних.Раніше повідомлялося, що OpenAI інтегрувала ChatGPT з Photoshop, Adobe Express та Acrobat. Тепер користувачі можуть редагувати зображення, створювати графіку та працювати з PDF без переходу до окремих застосунків Adobe.