ОстроВ Луганський щоденник: Наче війни вже немає…
Вже кілька років я повторюю про себе: «Хай буде такий же, нехай буде не гірше, нехай нічого не змінюється». Мої невидимі боги слухають мене.
Вже кілька років я повторюю про себе: «Хай буде такий же, нехай буде не гірше, нехай нічого не змінюється». Мої невидимі боги слухають мене.