Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Збройні сили Литви підтвердили суспільному мовнику, що ці роботи є частиною заздалегідь узгоджених оборонних заходів. Вони були схвалені ще в липні 2024 року та пов’язані з підготовкою до створення Балтійської лінії оборони вздовж кордонів із Росією та Білоруссю.У війську пояснюють, що мости обладнують спеціальними інженерними конструкціями, які за потреби дозволять швидко закласти вибухові матеріали."Мости та дороги обираються з урахуванням природних перешкод і їхнього стратегічного значення в системі оборони Литви", – зазначили у Збройних силах.Крім того, поблизу кордону вже створено кілька десятків місць для зберігання протитанкових та інших інженерних загороджень. Паралельно тривають роботи з висадки дерев для маскування та захисту ключових доріг, а також із поглиблення меліоративних канав, які в разі потреби можуть використовуватися як траншеї або додаткові протитанкові бар’єри. Протитанкові загородження, встановлені на мосту між Литвою та Калінінградом РосіїВійськові підкреслюють, що підготовка до оборони відбувається на тлі дискусій у країнах НАТО щодо можливих дій Росії. Раніше президент Фінляндії Александер Стубб застерігав, що Москва теоретично може спробувати перевірити дію статті 5 Північноатлантичного договору."Я трохи стурбований досить войовничими розмовами про те, що Росія може перевірити статтю 5 НАТО. До цього потрібно готуватися, навіть якщо це малоймовірно", – заявляв він.У відомстві наголошують, що у разі збройного конфлікту підрив мостів дозволив би швидко обмежити пересування ворожих сил у прикордонних районах. Подібний підхід давно застосовує Фінляндія, яка має протяжний кордон із Росією та десятиліттями готувалася до таких сценаріїв.Однак частина литовських політиків і громадських діячів суперечливо ставляться до можливого збройного конфлікту із РФ та Білоруссю. Вони раніше критикувала владу за "розпалювання паніки". У відповідь представники силових структур наголошують, що йдеться не про нагнітання страху, а про системну та довгострокову оборонну політику."Постійна готовність є важливою, і чим інтенсивніша вона буде, тим більшою є ймовірність ефективного стримування", – зазначили у Збройних силах Литви, підкресливши, що загроза з боку Росії залишається фактором, який країна змушена враховувати в довгостроковій перспективі.Нагадаємо, що 27 грудня, Польща підняла військову авіацію у зв’язку із російською атакою на Україну. У бойову готовність було приведено системи ППО та радіолокаційної розвідки.