Народжений у молдавській князівській родині, він став Київським митрополитом, реформатором церкви, засновником Києво-Могилянської академії та тим, хто в умовах польського, а це значить католицького панування зумів відродити православну освіту й культуру на українських землях. Більше про нього розповість Еспресо.Від молдавського княжича до київського архімандритаПетро Могила народився 31 грудня 1596 року в родині молдавського господаря Симеона Могили. Після політичних заворушень і загибелі батька юний Петро разом із родиною опинився на теренах Речі Посполитої. Він здобув блискучу освіту в єзуїтських колегіях Польщі, ймовірно навчався також у Західній Європі, крім грецької та латинської, знав кілька європейських мов.У 1621 році Могила навіть брав участь у Хотинській битві проти турків на боці польсько-козацького війська. Саме в цей період його інтереси поступово зміщуються до українських земель і долі православної церкви. Бо після Берестейської унії 1596 року православ’я в Речі Посполитій опинилося в критичному становищі. Тоді більшість єпископів перейшли в унію, храми відбирали, а православне духовенство зазнавало утисків. молодий Петро Могила під час Хотинської битви, фото: Вікіпедія Кажуть, що тодішній митрополит Іовом Борецький після багатьох розмов надихнув Могилу змінити рід занять та піти на духовний шлях. Хай там як, а вже у 1627 році той стає архімандритом Києво-Печерської лаври, а після смерті Борецького – у 1631 році митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі. Звісно, що попри швидке просування на церковних посадах, цей шлях був непростим. Бо довелося долати спротив як радикальних православних (які не довіряли його західній освіті), так і польської влади та уніатів.Церковні та освітні реформи в умовах чужої владиПетро Могила швидко зрозумів ключову проблему, яка давно назріла: без якісної освіти православне духовенство та еліта не зможуть протистояти католицькій та уніатській експансії. У 1631–1632 роках він об’єднав лаврську та братську школи в Києві в єдиний навчальний заклад – славнозвісний Київський колегіум (згодом Києво-Могилянська колегія, а потім академія). Основа навчання була побудована за зразком найкращих західноєвропейських та єзуїтських колегій: латинська мова, риторика, філософія, богослов’я, поетика. Водночас Могила наполегливо зберігав православну основу викладання, протистоячи окатоличенню. Саме завдяки цій системі академія стала чи єдиним на той час вищим навчальним закладом православного світу. Тобто це був унікальний для православного світу навчальний заклад, де поєднувалися західні освітні стандарти з православною духовною традицією.Крім освіти, митрополит провів масштабну видавничу діяльність: друкував богослужбові книги, полемічні твори, катехизи. Найвідоміший його текст – "Православне сповідання віри" (1640), яке стало одним із основних документів східного православ’я аж до XIX століття. Також не менш важливим став "Требник", який містив тексти молитов, таїнств та чинопослідовностей для священників, поширюючи тим самим єдиний канон. Ці книжки, хоч і були написані старослов'янською, але мали помітні українські мовні акценти.Могила також відвоював у католиків назад численні храми (включно з Софією Київською), відреставрував їх, упорядкував богослужбову практику та підготував кадри священників, здатних протистояти релігійній експансії.Могилянка – інтелектуальний центр Східної ЄвропиКиєво-Могилянська академія дуже швидко стала головним осередком освіти для православних еліт не лише України, а й Білорусі, Молдови, частково і Московії. Фактично протягом XVII–XVIII століть вона залишалася чи не єдиним вищим навчальним закладом такого рівня в усьому православному світі. Саме могилянські випускники згодом стали провідними діячами козацької держави, інтелектуалами, письменниками та церковними ієрархами.Академія зберігала свій статус і значення аж до кінця XVIII століття, коли після остаточного згортання автономії та окупації українських земель до Російської імперії її почали поступово обмежувати, а в 1817–1819 роках перетворили на звичайну духовну семінарію. Саме російська влада фактично знищила унікальний освітній осередок, який протягом майже двох століть був символом українського інтелектуального опору.Спадщина, що пережила століття Петро Могила (фрагмент фрески в церкві Спаса на Берестові), фото: ВікіпедіяПетро Могила помер у 50 років, буквально напередодні Хмельниччини. У своєму заповіті він віддав практично все майно на розвиток колегії. Мова йде про 81 тисячу злотих, усе своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбільших бібліотек.Сьогодні в Україні його вважають одним із найвизначніших саме українських діячів XVII століття, попри молдавське походження. Своїми діями він справді довів, що освіта, культура та якісне духовенство – найкраща зброя в умовах чужоземного панування. Завдяки його реформам українське православ’я не лише вистояло, а й здобуло потужний інтелектуальний ресурс, який проіснував століттями.Тож Петро Могила не просто зберіг традицію – він її модернізував і зробив конкурентоспроможною в тогочасному європейському культурному світі. І саме тому його ім’я й досі носить один із найпрестижніших університетів України – Національний університет "Києво-Могилянська академія".Читайте також: Не підтримав Мазепу й залишив легенду про золото: 301 рік тому росіяни закатували гетьмана Павла Полуботка