Реформа не просто зупинилася - її зливають. А тих, хто вирішив чинити спротив, поступово намагаються усунути з процесу. Усе це відбувається всупереч задекларованому курсу на очищення судової системи та йде у розріз з вимогами Євросоюзу, які обіцяла виконати Україна, отримуючи статус країни-кандидата до ЄС.  Що далі? І чи продовжимо ми шлях євроінтеграції тепер?Попри повномасштабну війну європейська інтеграція залишається однією з ключових стратегічних цілей України. Але судова система, яка має стати фундаментом змін - гальмує. У 2025-му році ця проблема набула критичних обрисів. І низка гучних рішень та скандалів вкотре доводять: без повного перезапуску системи - жодного руху вперед не буде, - говорить Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков:"Ми нарахували, що з 13-ти ключових речей є 7 хороших, 6 поганих.  Але правда в тому, що якщо ми далі так будемо рухатися, то ми нікуди не вступимо, в жоден ЄС, і жожне верховенство права ми не побудуємо". Тетяна Шустрова, фото: ЕспресоГолова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков вже багато років відстежує прогрес і відкат судової реформи. І 2025-й, за його словами, став роком стагнації, саботажу та спроб повернути систему до старих схем. І найяскравіший приклад - Верховний Суд. Він мав би стати флагманом справедливості, натомість перетворюється на юридичну броню для старих еліт. Досі триває слідство щодо колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого підозрюють в отриманні рекордного хабара - майже 3-х мільйонів доларів. Князєв вийшов під заставу у 18 мільйонів гривень і чекає на суд. Однак інші судді Верховного суду, які є фігурантами справи про рекордний хабар, досі продовжують сидіти в комфортних суддівських кріслах, отримувати високі зарплати та ухвалювати рішення іменем України, - продовжує Михайло Жернаков: "Майже три мільйони доларів хабар. Більшість суддів Великої палати, 13 суддів, фігурують в цій справі, і по одному тільки Князєву є процесуальні дії. По решті чомусь всі мовчать, нічого не відбувається, ці судді далі продовжують бути в Великій палаті і поновлюють зараз найгірших суддів, яких ми з величезними зусиллями вигнали з судової влади". Нещодавно Верховний Суд поновив на посаді сумнозвісну суддю Інну Отрош, яку було звільнено за недоброчесність. Інна Отрош - суддя Господарського суду Києва часів Януковича, донька колишньої голови Печерського райсуду Києва. Отрош фігурує в скандалах через необґрунтовані статки і поїздки до окупованого Криму після 2014 року. Крім того, Отрош неодноразово виступала з публічною критикою судової реформи й міжнародних експертів, що прямо свідчить про її прихильність до старої системи та жорсткий спротив оновленню, - наголошує Голова правління Фундації DEJURE:"Верховний суд її поновив на посаді, сказав, що там кома не так стоїть, що Вища рада правосуддя юридично якось не так зробила, тож нехай продовжує працювати. Втручається систематично в дискрецію, в повноваження Вищої кваліфкомісії суддів, Вищої ради правосуддів, які оцінюють суддів, тобто на кожному етапі ставить палки в колеса щодо очищення судової влади".Не краща ситуація у просуванні реформи і в Конституційному Суді. Попри те, що оновлення складу КСУ було першим з семи ключових пунктів для вступу України до ЄС, цей пункт досі не виконаний. За новими процедурами, у 2025-му році мали бути призначені дев’ятеро суддів: за квотами Президента, парламенту і З’їзду суддів. Наразі заповнено лише частину посад. Парламент взагалі не призначив жодного, - каже Михайло Жернаков: "Відбувається відвертий саботаж цього напрямку і це дуже небезпечно не тільки з точки зору євроінтеграції, це небезпечно з точки зору взагалі збереження демократії в країні і дотримання Конституції. Тому що і зараз є в Конституційному Суді, і ще буде точно дуже багато важливих питань".На тлі повномасштабної війни саме Конституційний Суд має вирішувати питання, які стосуються мобілізації, територій, виборів і прав людини. Але технічно, через політичний вплив, він не здатен це робити. З 13-ти суддів четверо призначені без міжнародного відбору, тобто лояльні до влади. Для будь-якого рішення потрібно 10 голосів. Це означає: заблокованість, політичну залежність, а як наслідок - відсутність захисту Конституції, - продовжує експерт:"Буде велика загроза рано чи пізно прийняти щось таке, що не зовсім або дуже сильно не відповідає українській Конституції. І єдиний, хто може від цього захистити, це Конституційний Суд. На сьогодні там ледве-ледве є кворум, але при цьому він фактично залишається дисфункційним, тому проголосувати за щось, що політична влада прийме, точніше проти чогось, захистити нас від якогось свавілля чи порушення Конституції технічно неможливо". Незалежність Конституційного Суду України опинилася під загрозою і через законопроєкт №14149. Документ пропонує перетворити Дорадчу групу експертів, яка сьогодні є ключовим запобіжником для чесного добору суддів, на формально допоміжний орган, який підпорядковується політичним суб’єктам. Венеційська комісія вже розкритикувала ці норми, оскільки зобов’язання розкривати оцінювальні матеріали порушують принципи прозорого і незалежного конкурсу. Це створює ризики політичного втручання, тиску, витоку інформації і реваншу недоброчесних кандидатів. Тож норми законопроєкту прямо підривають легітимність конкурсу та довіру до майбутнього складу Конституційного Суду.Не менш важливою для реформи залишається робота Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У 2025-му році зрушення в їхній діяльності були, але вони супроводжувалися гучними атаками, загостреними конфліктами інтересів і намаганнями вплинути на процес очищення системи.На початку року ВККС відновила кваліфікаційне оцінювання суддів і конкурс до апеляційних судів, де досі не вистачає понад 500 суддів. Проте цей прогрес супроводжувався відкритими атаками з боку політичних груп: до членів комісії приходили з обшуками, а призначення певних кандидатів викликали обурення через сумнівну репутацію або звʼязки з впливовими суддями, - стверджує Голова правління Фундації DEJURE:"Тут поки що ніби непогано йде цей процес. Аж настільки, що деякі судові мафіозі, їхні народні депутати і всілякі проросійські сили в українському парламенті прямо атакують голову Вищої кваліфкомісії судів". Паралельно з саботажем у реформі - спроби знищити громадський контроль. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради під керівництвом Сepгiя Bлaсeнкa та Maкcимa Бyжaнcькoгo, яка формально створена для розслідування зловживань у правоохоронних органах та судах, використовується як інструмент тиску на тих, хто реформує систему. Комісія допитує представників громадського сектору, погрожує кримінальними провадженнями, вимагає силового приводу експертів на засідання. Все, аби знищити репутацію реформаторів. Атаки супроводжуються хвилями дискредитації через анонімні телеграм-канали, фейками у медіа і публічним цькуванням, - наголошує Михайло Жернаков: "Це ганебно насправді. Це те, до чого Україна вже, здавалося, ніколи не повернеться, а вона до цього повернулася цього року. Я сподіваюся, що цей звіт не затвердять і ця ТСК буде розпущена. Але поки що так не виглядає, що ми розвернулися і вийшли на траєкторію сталого розвитку і рішучих реформ".Судова система у 2025 році демонструє не стагнацію, а активний спротив реформам. Замість оновлення - системне блокування змін, їхня імітація та спроби зберегти чинну модель без відповідальності й контролю. За таких умов розмови про європейську інтеграцію втрачають зміст. Без реального перезавантаження ключових судових інституцій Україна не зможе відповідати базовим стандартам верховенства права, на яких ґрунтується Європейський Союз. Ціна бездіяльності - не просто ще один втрачений рік. Це втрата історичного вікна можливостей і, цілком імовірно, шансу, який може не повторитися.