"Мій позивний – "Мрія". Командир дав мені його якраз перед тим, як ми їхали на навчання. Він так мене бачив. Доволі комфортно з цим позивним", – посміхається Мрія на кухні будинку в пункті постійної дислокації на півночі від Харкова, заварюючи каву в турці.