Це унеможливлює конфлікти з "піною в роті" — на ідеологічному, політичному чи релігійному ґрунті.Тоді з посмішкою дивишся на квадратних і трикутних, які постійно б’ються гострими сторонами.Добре, але що робити, якщо ти такий розумний і красивий, проте нікому не потрібний, бо тебе ніде не сприймають?Ціни собі скласти не можеш.Як у такому випадку задекларувати власну позицію, визначити власну цінність?Усе просто: людина пізнається в дії. Так формується коло однодумців. Так окреслиться коло ворогів. Усе інше — лише декларація про наміри.Коли немає сміливості, рішучості, упевненості в собі, навичок, стимулу й здорового осердя — усе це пустоцвіт.Але й такі люди теж потрібні — як предмети декору.Не більше того.Усе залежить від мети й конкретного завдання.Які часи — такі й потреби.Інших поки що в нас немає і найближчим часом не буде.Тому хочеться бачити більше єдності, щоб "експерти" позакривали роти й закотили рукави.Зима довга й холодна, війна жорстока і триває.А декору в нас і так вистачає — особливо на могилах загиблих воїнів, там завжди лежать свіжі квіти.ДжерелоПро автора. Мирослав Откович, український журналіст, офіцер ЗСУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.