Про це і не тільки писали світові ЗМІ 17 січняУкраїнці воюють ще й з холодом фото: Андрій МоскаленкоУвага багатьох світових медіа була прикута до складної ситуації в Україні з енергетикою та опаленням населення. Наприклад, у New York Times написали, що російські удари змусили київські школи закритися через послідовні відключення електроенергії. "Росія атакувала енергетичну інфраструктуру України минулими зимами, але цього року посилила свої атаки, оскільки температура в Україні впала значно нижче нуля", - наголошують у виданні. Американські журналісти також відзначають, що Київ, де проживає близько трьох мільйонів людей, став одним із українських міст, які цього року найбільше постраждали від атак Росії на енергетичну інфраструктуру, включаючи електростанції, газосховища та електропідстанції. "Удари спрямовані на підрив морального духу цивільного населення та тиск на уряд, щоб той пішов на поступки в мирних переговорах, організованих за посередництва адміністрації Трампа", - кажуть у виданні.Крім цього у New York Times стверджують, що це "найжорстокіша зима для Києва", розповідаючи репортаж про життя українців в морози без тепла і електрики. Те саме пишуть у Bloomberg, кажучи, що через відключення електроенергії кияни "стикаються з холодом як зброєю війни". "Оскільки президент Зеленський оголошує надзвичайну ситуацію в енергетиці, громадяни шукають опалення, де тільки можуть", - підкреслюють у виданні, розповідаючи численні історії киян та як вони гріються цієї зими.У Reuters зауважили, що за словами мера Києва Віталія Кличка, у столиці "лише половина необхідної кількості електроенергії". Кличко також заявив, що міжнародні партнери України терміново доправили додаткові генератори, а ремонтні бригади працюють цілодобово, щоб відновити опалення після російського удару минулого тижня, який призвів до знеструмлення 6000 багатоквартирних будинків, сотня з яких досі без опалення. Хоча у The Washington Post наголосили, що Зеленський розкритикував київських чиновників за те, що мешканці залишилися без електроенергії через мінусові температури. "Розігрується своєрідна крижана лотерея, в якій мешканці можуть мати електроенергію, опалення або воду, але рідко всі три разом", - констатують американські журналісти.Натомість у The Guardian, як приклад стійкості, показали інше місто - Буча, кажучи, що воно тримається на тлі "використання Росією зими як зброї". Журналісти підкреслюють, що ці атаки росіян на енергетику – це злочини проти людяності. Британці також змальовують важкі умови життя в місті, розповідаючи історії різних людей.А в AP вирішили фотографіями показати, як українці переживають холодну зиму після того, як російські удари призвели до відключення електроенергії. Новий міністр оборони, старі проблеми Шмигаль та Федоров змінили міністерські кріслаТим часом опитування показує, що понад половина українців виступає проти відведення військ в обмін на безпеку, пишуть у Reuters.Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 54% українців категорично відкидають ідею виведення військ з частин Донбасу в обмін на гарантії безпеки від союзників.Близько 39% сказали, що вони неохоче погодилися б."Щобільше, ті, хто готовий погодитися, очікують досить значних гарантій безпеки. Тому, якщо рівень гарантій безпеки буде нижчим за очікуваний, схвалення такої пропозиції буде ще нижчим", – сказав виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.У Reuters також написали, що комісія ЄС розглядає ідею швидкого, але обмеженого членства для України. Ідея спрямована на зміцнення післявоєнної стабільності в Україні. Членство України в ЄС пов'язане з можливою мирною угодою з Росією, але запропоновано поетапний доступ до прав голосу України в ЄС."Ця ідея, яка перебуває на дуже ранній стадії, задумана як можливий жест для українців, які прагнуть членства в ЄС як частини післявоєнних гарантій безпеки з боку Європи та які після чотирьох років боротьби з російським вторгненням хочуть отримати переконливу обіцянку того, що вони на шляху до економічної стабільності та інтеграції із Заходом", - відзначають у виданні. Натомість у Rzeczpospolita вважають, що проблеми з мобілізацією і корупцією заважають українцям ефективніше диктувати свої умови на переговорах. Вони написали статтю про нового міністра оборони Михайла Федорова стверджуючи, що старі проблеми залишаються не вирішеними в Україні вже роками у війську. Попри це, Велика Британія продовжує підтримувати Україну і відкриває бізнес-центр для пришвидшення експорту оборонної продукції, пише Bloomberg.Центр надасть пріоритет прискоренню продажів систем протиповітряної оборони та безпілотників, які потрібні Україні, оскільки її війна з Росією вступає в п'ятий рік.Міністр оборони Великої Британії заявив, що новий центр "посилить" роль британської промисловості у підтримці оборони України та зблизить оборонні промисловості України та Великої Британії.Орбан витягує "важку артилерію" на вибори Дональд Трамп та Віктор Орбан (праворуч), фото: Getty ImagesУ CNN написали, що лідери ультраправих і популістів з різних країн гуртуються і підтримали прем’єра Угорщини Віктора Орбана в передвиборчому відео напередодні парламентських виборів в Угорщині 12 квітня, які за опитуваннями можуть завершити його 16-річне прем'єрство.У відео з'явилися Марін Ле Пен (Франція), Джорджія Мелоні (Італія), Хав'єр Мілеї (Аргентина), Біньямін Нетаньягу (Ізраїль), Аліса Вайдель (AfD, Німеччина) та інші. Вони хвалять Орбана за захист суверенітету, традиційних цінностей, жорстку міграційну політику та бажання встановити "мир в Україні та Європі".Орбан, при владі з 2010 року, позиціонує себе як символ для європейських популістів і руху MAGA. Водночас вдома його "Фідес" критикують за відхід від демократії, корупцію, стагнацію економіки та обмеження преси.На сьогодні головний суперник Орбана – це Петер Мадяр і його партія "Тіса", яка вже понад рік лідирує в опитуваннях, акцентуючи на боротьбі з корупцією та економічному відновленні. Орбан намагається зобразити Мадяра новачком і тому мобілізує міжнародних союзників для своєї підтримки, наголошують у CNN.Читайте також: США йдуть на абордаж: як Трамп захоплює тіньовий флот Путіна і чому на борту опинилися українці. Пояснюємо