І тут я процитую Джека Саллівана, радника з національної безпеки колишнього президента Байдена. Салліван мав найбільше інформації про те, що відбувається і зараз визнає частково помилки США та й України які як раз і повʼязані були з неправильною оцінкою намірів Путіна. Головним чинником, на  думку Саллівана, є те, що Путін виклав у своїй статті в липні 2021 року "Про історичну єдність росіян та українців" – переконання, що Україна не є окремою нацією і не заслуговує на суверенну державність. Пандемічна ізоляція – проведена у вузькому колі однодумців – могла посилити ці переконання і підштовхнути його до дій."Я не думаю, що у 2020 році відбувся фундаментальний зсув у Путіні, але пандемія відіграла певну роль у тому, як він сформував теорію підкорення України та масштабної військової операції для її реалізації, – сказав Салліван. - Він вірить, що Україна є частиною великої Росії, і що його історичний обов’язок – повернути її назад".Отже, перемогою для нас буде доведення того, що українці є окремою нацією з власною культурою і мовою, які мають бути збережені. Бажано і з державою, яка є найкращим інструментом захисту українців. Або й без держави, якщо не вдасться її зберегти. Інколи треба бути готовим і до найгірших сценаріїв. Читайте також: Переговори з Росією. У Москві нема політичного рішення зупиняти війнуВійна триває далі. Це війна не за окремі території і не через НАТО. Салліван уже зараз це розуміє. Не до кінця розуміє Трамп, як і частина українського суспільства і політикуму. Путіну не вдалося окупувати Україну бліцкригом, але від затяжної війни на виснаження він не відмовився і веде її далі. Ця війна ведеться на фронті, але не лише. Путін веде інформаційну війну як у нашому суспільстві, так і у суспільствах та політикумі союзників. Інколи інтереси Путіна збігаються з інтересами Трампа, хоча і з протилежних мотивацій. Обидва хочуть слабої Європи, побудованої на ультраправих неоконсервативних цінностях. Обидва боротимуться за вплив на цю Європу, вірніше на її слабі розділені частини. Обидва хочуть заробити. Але деякі інтереси протилежні. Трамп хоче бачити Росію ворогом Китаю, а Путін — другом. Виборці Трампа і загалом американці більше підтримують Україну, а не Росію, і Трамп цього ігнорувати не може. Але роль ЄС очевидно для нас зростає. Як і наша роль у захисті ЄС від Путіна, який не збирається зупинятися у разі завоювання України. Зрештою, Польща для Путіна — теж "вигадана країна", яку потрібно розвалити. Мєдвєдєв і інші росіяни відкрито говорять про це. І війна ще триває. Ми не знаємо, хто у ній переможе навіть після того, як ЗСУ і героїчні українці зірвали плани Путіна про бліцкриг. Тому для нас важливі зараз єдність, підтримка ЗСУ, підтримка демократії у Європі, співпраця з США, боротьба з інформаційними впливами в Україні та інших країнах, ефективність управління, підтримка і популяризація в Україні й у світі української культури та мови.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.