Таку думку в етері Еспресо розповів музикант, культурний діяч, галерист та куратор Павло Гудімов."Як ми з вами будуємо майбутнє, залежить від того, наскільки в нас в голові мало бар'єрів, наскільки ми знаходимо спільну мову з поколіннями - з поколінням двадцятилітніх, з поколінням десятилітніх, з поколінням початкових класів. І я, відверто кажучи, такий собі батько, тобто я не приділяю достатньо уваги, наприклад, своїм дітям. Син мені каже: "Батько, дякую, що ти навчив мене слухати музику", - хоча він мене називає просто Павло. Мені здається, цього вже достатньо. Можливо, і донька колись скаже, що я чомусь її навчив. Хоча я ніколи нічому не вчу.Ти просто живеш своє життя, в чомусь це життя занадто вільне для моральних і суспільних устроїв. Але з іншої сторони, я так само наслідую десь приклад своєї родини", - пояснив Гудімов.Культурний діяч наголосив, що саме родина відіграла ключову роль у формуванні його професійних навичок і творчого мислення: дід як головний архітектор Львівської залізниці, мама-інженер і дизайнерка, а також вітчим, який прищепив любов до музики, створили середовище, що визначило його інтереси та професійний шлях."Я вважаю, що моя родина - це чудовий бекграунд для моєї діяльності - і бабця, і дід. Дід довгий період був головним архітектором Львівської залізниці. А мама, інженер-будівельник і дизайнерка, навчила мене дизайнерські мислити. Це мені дуже згодилося, в тому числі й в просторовій роботі. І, звісно, вітчим, який дуже прищепив мені любов до музики. Тобто це все є наслідок сімейного виховання і середовища, яке було. Тому я всім кажу - середовище визначає, родина визначає. Від того, яка картина висить на вашій стіні, залежить, ким виросте ваша дитина", - додав він.