Поки що багато зі сказаного публічно тільки ускладнює ситуацію. Інколи варто діяти на випередження, а інколи — взяти паузу.Хоча з деякими фактами, наприклад, що робили угорські підрозділи з важкою технікою на західному кордоні України напередодні російського широкомасштабного вторгнення, громадськість, і в Україні, і в Угорщині мала б вже давно бути ознайомлена.Лише зверну вашу увагу на загальну ситуацію.По-перше, публічне роздмухування конфлікту потрібне саме угорській верхівці.По-друге, тепер всім має бути очевидно, що в основі конфліктних ситуацій на офіційному рівні між Угорщиною та Україною — ніякі не права угорців в Україні, не штучні суперечки угорського режиму з офіційним Брюсселем і блокування підтримки Україні, не участь патріотичних громадян України — угорців за національністю — в обороні України та всієї Європи, зокрема, й Угорщини, від російської навали, а більш очевидні причини.По-третє, геополітика геополітикою, але останнім часом саме внутрішні інтереси (переважно збереження влади й управління, так би мовити, "грошовими та ресурсними потоками") в багатьох залучених країнах стали відігравати ключову роль.По-четверте, розблокування кредиту Україні для забезпечення оборони та всієї Європи — це справа не лише України, але й всього ЄС. І тому, що це внесок в Європейську безпеку, і тому, що це реноме самого Союзу та його інституційна спроможність виконувати Маастрихтський договір загалом і СЗППБ зокрема.По-п'яте, "російські вуха" вже там стирчать, а з часом вилазитимуть все більше.Читайте також: "Орбан міг отримати вказівки лише з Москви": нардеп Осадчук про захоплення українського інкасаторського вантажу в УгорщиніТому треба, мабуть, перевести рішення конфлікту, що розгортається, в офіційну площину. Коментарів тепер точно медіа не уникнути, але й використовувати інструменти публічності, тим більше експромти, варто обережно.Необхідно розробити конкретний антикризовий міжвідомчий план дій, з конкретно розписаними ролями за напрямами і в часі, з конкретними фаховими виконавцями, враховуючи, що виборами в Угорщині все це не закінчиться.Завжди мати на увазі, що Угорщина, попри наявність сьогодні при владі антиукраїнського режиму, — не Росія, і стосунки між народами значно глибші й довгострокові, а режими змінюються. Врешті-решт, Угорщина — наш західний сусід з багатьма взаємними довгостроковими інтересами і взаємовигідною співпрацею й майбутній союзник по ЄС.Максимально зберігати й поглиблювати довіру із партнерами, як в Європі, в США, так і іншими зацікавленими акторами. Тримати їх в курсі позиції України та координувати дії.Ну і, звісно, тепер жодних причин перекачувати російську нафту в Угорщину немає. "Дружба" дружбою, а базові безпекові інтереси України та в цілому ЄС ніхто не скасовував.ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.