А втім, з іншого боку, "автономна" ядерна зброя Польщі або України в конфлікті з Росією поза участю НАТО вартує рівно нічого. Нуль.Поясню чому.Уявіть собі конфлікт двох держав, коли в першої є 10 чи 20 ядерних боєголовок (припустимо, навіть із засобами доставляння, хоча це окрема тема), а в другої понад 1500 (тільки готових до використання). Для першої з них застосувати ЯЗ першою було б самогубством в будь-якій ситуації, навіть критично загрозливій для існування країни в цілому. Адже (1) вона отримає набагато потужнішу відповідь, і (2) в очах світової спільноти буде все одно винною, бо "перша почала", а її супротивниця "лише відповіла".Читайте також: Від Будапешта до сьогодення: що стоїть за заявами Кремля і чи настав час Україні переглянути свій без’ядерний статус?ЯЗ працює як чинник стримування виключно за умови приблизного паритету її арсеналів і площ номінального ураження. Тому американська ЯЗ може стримувати російську і навпаки. Чи матимуть той же ефект проти російської ЯЗ навіть сукупна французька і британська ЯЗ без американської — щодо цього в самих європейців є великі сумніви (плюс тут лише тактичний — у тому, що французька ЯЗ не підконтрольна НАТО).Так само ізраїльська ЯЗ може стримувати сусідів Ізраїлю тільки тому, що в них ЯЗ немає взагалі (ось Ірану якраз і не дають досягти тут з Ізраїлем бодай умовного паритету — надто вже там агресивні панове при владі, та й територія Ізраїлю, на відміну від Ірану, така невелика, що його можна зробити цілком непридатним для проживання лише кількома зарядами).Тому всі розмови про те, що Україні або не треба було відмовлятися від ЯЗ, або зараз потрібно її собі повернути — чиста маячня, "розводняк" для гарячих голів. Не проти Росії.Але так чи так, ще одну скриню Пандори, здається, вже відкрито.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.