Про це повідомила кореспондентка Еспресо Наталія Стареправо.Ініціатором проєкту стала громадська організація "Ла Страда-Україна".  Проєкт має на меті не лише розповісти історії, а й змінити ставлення суспільства — зробити невидиме видимим. На виставці представили світлини жінок у роботі — вишивці, вирощуванням квітів та аплікації, які поділені на п’ять просторів — реальні історії жінок, які чекають рідних з полону, фронту чи втратили їх на війні.  Виставка поєднала театральний перформанс, аудіо- та відеоінсталяції. Відвідати імерсивну виставку "(Не) видимі жінки" можна з 23 до 26 березня у MLYN design hub. фото: Наталія СтареправоПсихологиня ГО "Ла Страда Україна" та координаторка проєктів Валерія Бондар пояснила, що виставка є частиною ширшої кампанії, яка включає перформативні та соціальні активності. За її словами, головна ідея полягає у зануренні глядача в досвід героїнь. Вона також наголосила, що проєкт створювався командно і ґрунтується на реальних історіях.У межах концепції невидимості організатори прагнули підкреслити щоденну присутність цих жінок у суспільстві, попри те, що їхній досвід часто залишається непомітним.Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко провела паралелі між сучасним проєктом і поняттям "невидимого батальйону", яке виникло у 2014 році щодо жінок у війську. Вона наголосила, що сьогодні йдеться про значно ширшу групу жінок, які переживають війну емоційно та психологічно. фото: Наталія СтареправоЛевченко також підкреслила роль мистецтва у переосмисленні воєнного досвіду суспільством. Окремо вона відзначила важливість молодіжної участі у проєкті як носія сучасної української ідентичності.Президентка ГО "Ла Страда Україна" Марина Легенька наголосила, що "невидимі жінки" є ініціативою, яка дозволяє артикулювати досвід тих, хто часто залишається поза публічною увагою. Вона підкреслила, що організація щороку отримує десятки тисяч звернень на гарячу лінію підтримки. Зокрема, за минулий рік до організації звернулося майже 60 тисяч жінок. фото: Наталія СтареправоЗа її словами, після початку повномасштабного вторгнення характер звернень суттєво змінився — дедалі більше запитів стосуються психологічної допомоги, пов’язаної з війною.Режисерка та художня керівниця студентського театру "Вавилон" Ірина Савченко розповіла, що участь у проєкті є частиною довготривалої театральної роботи з темою війни та пам’яті. Вона також наголосила на складності роботи з документальними історіями: «Важливо не порушити конструкцію, яку вибудувала людина, що передала свою історію».