Він заявив, що російські війська захопили половину Лиману і північно-східну частину Костянтинівки, а це вже навіть більше, ніж половина міста. Хоча реальність є такою, що до Лиману окупанти ще навіть не дійшли, а в Костянтинівці їхні штурмовики добігають до південних околиць міста, але не можуть тут закріпитися. Попри очевидну брехню, заява Герасимова стала сигналом для його підлеглих генералів і вони пішли у наступ майже по всій лінії фронту від Вовчанська і Куп’янська і до Галяйполя. Ймовірно це стане початком великого весняного наступу, а можливо тільки його імітацією. За 17 березня зафіксовано 286 атак, що на 50% більше, ніж в середньому у березні та є найбільшим показником за останні 40 днів. Водночас також удвічі зросла кількість ліквідованих росіян – 1700 за добу. Отже ми чекали і були готові. Які ж напрямки для ворога будуть найбільш пріоритетними у весняні місяці. Попри те, що ми бачимо посилення активності російської армії на Запоріжжі і зокрема на Гуляйпільському напрямку, де ворог зібрав значний ударний кулак, однак все ж Покровський фронт залишається першим за інтенсивністю. А в останні дні на друге місце вийшов Костянтинівський напрям, куди загарбники переспрямували частину ресурсів із сусіднього Покровська. Костянтинівку хочуть захопити з тилуКолись тилова Костянтинівка перетворилась на мішень для КАБів, снарядів та дронів. Тут вже немає безпечного для цивільних місця, адже судячи із заяв Герасимова – вона зараз є першочерговою ціллю. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоВорог розширив зону боїв у південно-східних кварталах міста, обмежених дорогою Бахмут – Покровськ, яка фактично стала лінією фронту. ЗСУ не дають росіянам просуватися на північ від цієї дороги ні в межах міста, ні поза ним. І хоча окупанти мали не значне просування вздовж дороги від Ступочок, однак вдала оборона і навіть контратаки в Часовому Ярі не дозволяють росіянам розвивати свій наступ на Костянтинівку зі сходу.Схожою є ситуація на південних околицях міста, де Сили оборони вже кілька місяців надійно тримають позиції в Іванопіллі, навіть попри те, що днями противник після тривалої паузи застосував бронетехніку для банзай-атак. Однак в південно-західній частині росіяни продовжують збільшувати зону свого контролю в Берестку і постійно атакують Іллінівку, з якою вони хочуть увірватись у квартали, в яких розташовано чимало адмінбудівель: лікарні, школи, садочки і торгові центри, де можна закріпитися, щоб накопичувати піхоту. Саме в цій частині міста росіяни вже зайшли за дорогу з Бахмута, а отже в перспективі саме Іллінівка може стати трампліном для атаки на центральні квартали Костянтинівки. І саме тому важливо якомога довше тримати тут оборону. Не можемо зупинити повзучий наступ на Слов'янськ і КраматорськТим часом на Слов’янському і Краматорському фронтах ЗСУ загальмували стрімкі прориви ворога на 3-5 км, і окупанти перейшли до тактики повільного продавлювання нашої оборони, а також закривання кишень, які утворились після проривів. Зокрема одну з таких кишень вони зайняли між Новомарковим та Привіллям. Однак продовження наступу на Міньківку зупинилося, оскільки Сили оборони провели тут кілька зустрічних контратак. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоВодночас росіяни захопили Федорівку Другу і зробили великий вогневий мішок для наших позицій між цим селом і Привіллям. Цей мішок розтягнувся на 11 км аж до Васюківки і якщо ситуація не виправиться, то нашим оборонцям доведеться із нього виходити під перехресним вогнем. Село Рай-Олександрівка розташована у підніжжі надважливих висот, які дозволяють контролювати територію як в районі Сіверська так і Слов’янська і Краматорська. А тому окупанти вже понад місяць намагаються сюди пробитися із трьох боків. Зокрема з півночі, попри заявлений ворогом контроль над селами Різниківка і Каленики, насправді ЗСУ тут тримають оборону, а тому росіяни намагаються обійти наші позиції через балки та лісопосадки, щоб максимально наблизитись до Рай-Олександрівки як зі сходу так і з півдня. Для вони кинули сюди величезні ресурси, які в кілька разів переважають наші сили. Росіяни шукають нові шляхи обходу ПокровськаФронт на Покровському напрямку за останні тижні практично не зазнав змін. Росіяни продовжують з усіх сил штурмувати Родинське, в якому в них вже зараз є перевага у живій силі. Свідченням цього є наші авіаційні удари по багатоповерхівках як цього міста так і Покровська. У Гришиному росіяни також застрягли у боях, а тому намагаються підсилювати наступ через флангові удари в районі Котлиного і Удачного, куди також днями прилітали наші авіабомби. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоЗайшовши у тактичний глухий кут під Покровськом ворог намагається перевернути ситуацію і для цього наступає на сусідніх ділянках. Зокрема на кордонах із Дніпровщиною вони мали просування в районі Горіхова у напрямку на Новопавлівку. Північніше відбуваються щоденні атаки на Молодецьке, яке прикриває шлях на ще одне місто Дніпровщини – Межову. Лінія фронту тут майже збігається із адмінмежею між областями. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоЗвільнення ДніпровщиниЗа 30 км від цієї ділянки фронту, в рамках локального контрнаступу Сили оборони зуміли відкинути окупантів від Січневого, а також зайшли у Воскресенку і зав’язали за неї бої. Таким чином ті підрозділи росіян, які все ще утримують позиції у Новоселівці опинилися практично в оточенні і найближчим часом ми будемо слідкувати за їх долею. Одночасно ЗСУ посилили тиск на Вороне, а також на схід від раніше деокупованого Тернового, у напрямку на Камишуваху. У випадку нашого успіху, окупантам доведеться будувати нову лінію, відходячи на 4-5 км на схід. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоВодночас на захід від Тернового все ще продовжуються бої за Березове, звідки ми ніяк не можемо викурити загарбників. І це попри те, що на іншому фланзі Сили оборони відбили контратаки росіян та продовжили просування між Новогригорівкою та Новомиколаївкою, підійшовши на відстань в 1 км до Новоіванівки. Це село розташоване на головній логістичній артерії, що веде від Великої Новосілки до Гуляйполя. Її перерізання суттєво вплине на постачання наступу на Гуляйпільському фронті. Сили оборони вже зараз взяли її під вогневий контроль і знищують все що по ній рухається. Це також сприятиме досягненню ще однією потенційної мети – деокупації Успенівки – великого укріпрайону на правобережжі річки Янчур. Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоНаступ на Успенівку ведеться також із півночі, де ЗСУ просунулись на околицях Солодкого та Рибного. Однак подальшому нашому просуванню вздовж обох берегів Янчура заважають ворожі позиції в Красногірському. На лівобережжі іншої річки Гайчур окупанти намагались організувати ще один наступ на Добропілля, але Силам оборони вдалося їх стримати. Не в останню чергу через просування на схід від Варварівки. Після місяця контрнаступу його темпи радше за все значно сповільняться тим, більше, що російське командування врешті побачило в цьому реальну загрозу зробив свого наступу на Гуляйпіллі та перекинуло на стик Дніпровщини і Запоріжжя елітні безпілотні підрозділи "Рубікон". Карта бойових дій за 14-21 березня, фото: ЕспресоТим часом ворог продовжує наступ на схід від Гуляйполя. Його темпи значно знизились, але окупантам вдалося досягнути кілька тактичних переваг. Зокрема їхня піхота накопичилась у Залізничному і хоча вони не мають тут повного контролю, однак продовжують рух як на північ так і захід. На шляху до Верхньої Терси. Села Гірке та Староукраїнка вже зустріли перших штурмовиків. А по дорозі на Гуляйпільське ворог вже розширив зону боїв на 4 км. Якщо він зможе тут просунутися ще на кілька кілометрів, то наші оборонці, що тримають південний фланг опиняться у дуже скрутному становищі. Тим більше, що їх також поступово витісняють із позицій в районі Мирного. Ситуація на Запоріжжі розвивається різновекторно. Наразі не можна впевнено сказати, що наші успішні дії на Дніпровському напрямку точно зупинили великий весняний наступ на Оріхів, однак точно його загальмували та знекровили.Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.