Еспресо

Є принципи, від яких Україна, на відміну від Польщі, ніколи не відмовлялася

Серед багатьох незаперечних фактів, які свідчать, що хамство польської влади щодо України та нагнітання антиукраїнських настроїв у Польщі має внутрішньопольське походження й аж ніяк не спровоковане Україною, є й такий. Називати вулиці, установи чи організації іменами Бандери, Шухевича чи Героїв УПА почали аж ніяк не сьогодні й не вчора.Назви та пам'ятники, присвячені героям УПА, Бандері, Шухевичу та іншим діячам ОУН і УПА масово з'являлися ще в 1990-х роках, цей процес тривав у 2000-х. Причому відбувався він здебільшого якраз на Галичині й Волині, тобто в місцевостях, які, значно ближчі й тригерніші для Польщі.Звичайно, якісь маргінальні групи обурювалися, але на державному рівні Польща ніколи за весь цей час не дозволяла собі ні хамських заяв, ні втручання у внутрішні справи України з питань політики національної пам'яті. Адже і в Варшаві, і в Києві чудово розуміли, що обидві країни відроджують пам'ять про своїх героїв і борців за незалежність, і те, що ці герої в наших країнах різні, а сторінки минулого наших взаємин дуже різні — абсолютно звичне явище поміж країнами-сусідами.Читайте також: У Польщі присутнє карнавальне уявлення про міжнародну політикуЩобільше, саме в цей час відбувалися акти порозуміння і примирення за формулою "вибачаємо і просимо пробачення", відображені в спільних деклараціях президентів Кучми й Кваснєвського, а потім Ющенка і Качинського (світлої пам'яті Леха Качинського, а не його неадекватного брата). Польський Сейм і Верховна Рада України ухвалювали спільний текст про історичне порозуміння й примирення, і ніяким чином вулиці чи пам'ятники героям УПА, які поставали в той час, цьому не заважали.Істерія на тему "засудження бандеризму", "злочинної УПА" була піднесена на державний рівень у Польщі свідомо у 2015 році очільниками та політтехнологами партії "Право і справедливість", яка стала правлячою, і далі ця істерія набувала дедалі потворніших форм і більшого розмаху. Польська держава цілеспрямовано вбивала в голову співгромадянам маніпулятивні тези про "українських злочинців" (поляки, звісно, були виключно білими  й пухнастими жертвами, і про масові злочини поляків проти цивільних не говорилося ні слова).Читайте також: Переварити образ українця-переможця частина поляків не можеУпродовж цілого десятиліття мільйони поляків виховувалися на шкільних підручниках, в яких українські повстанці змальовані кривавими злочинцями в кращих традиціях московсько-більшовицької пропаганди. Держава фінансувала українофобський наскрізь маніпулятивний фільм "Волинь" і заохочувала його масові перегляди, і уявлення поляків про УПА базуються саме на українофобських фантазіях творців цього фільму і шкільних підручників, а не на історичних документах чи фактах. Тож не дивно, що хамський і звинувачувальний тон щодо України та наших героїв став у Польщі на сьогодні мейнстримом.Але навіть звівши українофобію на історичному ґрунті в ранг державної політики польська влада не дозволяла собі таких хамських заяв упродовж останніх років, коли українські військові підрозділи чи навчальні центри отримували імена діячів ОУН і УПА — Євгена Коновальця, Василя Кука, Леоніда Ступницького, Василя Андрусяка. І раптом — істерична реакція на ім'я "героїв УПА" спочатку президента Навроцького, а потім і багатьох інших польських політиків.Очевидно, що Україна нічого не змінила у своїх діях і ставленні до своїх героїв за ці роки. Конфлікту прагне саме Польща, яка дедалі більше підіймає градус хамства і втручання у наші внутрішні справи, висуваючи безглузді умови про засудження в Україні УПА як "армії бандитів".При всій неадекватності Навроцького та інших діячів, які висувають такі вимоги, вони не можуть не розуміти, що Україна ніколи цього не зробить. Вимагати цього від нас — усе одно, що вимагати від Польщі визнати "армією бандитів" Армію Крайову на тій підставі, що були в ній підрозділи, які чинили злочини проти цивільних українців.Де в цих діях закінчуються брудні московські гроші й починається нестримне прагнення поляків нас повчати та уявлення, що вони мають визначати яких героїв нам шанувати — складно сказати. Але очевидно, що вигідно це виключно Москві.  І подолати цю істерію поляки мають власними силами, відмовившись від зверхності та хамства і повернувшись до принципів, які давно визначені разом Кучмою-Квасневським, Ющенком-Качинським і парламентами обох країн. Принципів, від яких Україна, на відміну від Польщі, ніколи не відмовлялася.ДжерелоПро автора. Тарас Шамайда, співкоординатор руху добровольців "Простір свободи"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.