Еспресо
Про це вона розповіла в етері Еспресо."А насправді в Україні кожне село мало свої традиції, свої рисунки, свої якісь кольори. Проблема з кольорами була тільки в тім, що не кожний мав доступ до тих якісних ниток, але ж кожний намагався. Я пам'ятаю історію своєї баби, яка казала мені: "Має бути унікальна в кожного вишиванка. Я нікому не давала відшивати", - але вона гарно вишивала. І бабця раз в церкві, коли її подруга приходила, то бігом за нею ставала і замальовувала, щоб змалювати. Всі хотіли щось одне унікальне. Нема шаблону, що там у всіх - оце таке, а це Франція - такий район, а це Україна - такий район. Так, є дуже багато подібного, але є стільки красивого і невпізнаного", - вважає Караванська.Модельєрка наголошує, що Україна має потужний культурний потенціал для створення масштабної міжнародної виставки, яка б поєднала традиційний етнографічний одяг із сучасними дизайнерськими інтерпретаціями, однак реалізація такого проєкту потребує значних ресурсів і ініціативи."У мене, до речі, була колись шалена мрія. Я навіть вела перемовини на цю тему з Музеєм мистецтва Метрополітен, з Музеєм Вікторії й Альберта, але це страшні гроші коштує. Зробити так, як зробив колись Метрополітен-музей, - виставку етнографічних костюмів всіх наших українських регіонів і зробити виставку сучасних дизайнерів, які трансформують це вже в теперішній одяг і щось створюють. От, наприклад, колись вони мали там виставку по китайському народному костюму і відповідно там всі топи від Dior, Givenchy, Gaultier - всі теперішні були представлені, хто робив на ті мотиви. А в нас є стільки нашого всього, маємо і наших дизайнерів, які це роблять. Це можна зробити, просто це комусь треба захотіти. Це хтось має захотіти представити Україну аж на такому високому рівні", - додала вона.
Go to News Site