Еспресо
Коли великий друг України, глибокий французький філософ Ніколя Тензер каже "це наша війна", я відчуваю глибоку вдячність до нього.Коли він каже, що Росія має зазнати нищівної поразки, я аплодую.Коли він каже, що росіяни після Путіна мусять пережити катарсис покаяння, як німці після Гітлера, я насторожуюсь.Коли він додає, що після цього Росія має отримати новий уряд, який покінчить з імперством і мирно займеться внутрішнім добробутом, бо росіяни мають шанс і право на кращий режим, я протестую і вказую на концептуальну помилку, яка може дорого коштувати всім нам.Адже корінь російського зла не в Путіні, не в путінській "нігілістичній" ідеології (як щиро вважає цей автор), і не в путінському "режимі", а... в російських кордонах.Бо цю країну в цих кордонах може утримати як ціле виключно авторитарна влада.Тому якщо "путінський режим" зазнає поразки, а кордони РФ збережуть(ся), бо "російський народ має право на краще життя", новий агресивний Неопутін з'явиться у РФ максимум років за 10-20.Читайте також: Росія. "Майбутнє поза імперією"***Як відомо, "останнім гріхом" Заратустри в Ніцше було "співчуття до вищої людини".Так само "останнім гріхом" західного інтелектуала, який всім серцем вболіває за Україну, є співчуття до віртуального "російського народу", який існує виключно у свідомості західних інтелектуалів і є прямим породженням російської імперської ідеології.Адже на сьогодні ніякого "російського народу" в Росії немає. Є гримуча суміш колонізованих і колонізаторів, причому та сама особа може в різних ситуаціях бути і в тій, і в іншій ролі. І це не зміниться, поки якути, чеченці та тувинці будуть примушені жити в одній державі й називатися "росіянами", причому не лише власним урядом, а й доброзичливими (в інших відношеннях) західними інтелектуалами.Щиро дякую Ніколя Тензеру за такий важливий урок.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Go to News Site