Еспресо
1. Почати треба з психології. Путін, коли розуміє, що щось хочеться, але він не може цього досягти, то приймає колективне політичне рішення, яке закриває шляхи до відступу (так було з визнанням Запорізької та Херсонської області частиною РФ). Зараз він іде за цим аналогом. Це повʼязано з тим, що Путін боягуз і дуже тяжко приймає рішення. Йому потрібне колективне прикриття, коли рішення приймається не ним одним, з одного боку, а з іншого, саме рішення, ніби й прийняте, а насправді відкладається на потім. 2. Росія загубила ініціативу в переговорах. І 9 травня стало тригером. Не стільки й не тільки через погрози України, скільки через відмову Трампа і Рубіо натиснути на Україну. Ми не мали жодного витоку інформації про те, що Трамп особисто просив Зеленського не бити по Москві. Це, видається, вперше за рік Трамп проігнорував Путіна в настільки важливій для Путіна справі.Читайте також: Росія виходить з перемовин. У Трампа закінчилися карти?3. Все це відбувається на фоні різкого ослаблення Росії на міжнародному фронті. Війна в Ірані показала, що Росія не потрібна. Паралельно маємо поразки в Сирії, Венесуелі та навіть в Малі (остання особливо болюча з огляду на те, що частина еліт і народу живе в міфі: "Був би Пригожин, такого б не було". 4. Переговори зайшли в абсолютний глухий кут і напрошується новий формат з залученням інших країн. Візит Трампа в Китай, можливо, народить цей новий формат. А відтак Росія хоче зіграти на випередження і на підняття ставок. Кремль вже зайняв позицію божевільного, який розмахує ядерною ракетою і кричить: "Донбас наш". Саме так вони програмують майбутній переговорний процес. 5. Путін дуже хоче провести мобілізацію, щоб зламати ситуацію на фронті. Але це може викликати збурення в народі та елітах. Хоча й вірогідність такого сценарію (протестів) низька. Я вважаю, що до виборів (вересень 2026) він справді боїться це побити. Але виходячи з логіки першого пункту різко зростає імовірність того, що 9 травня Росія зробить якусь провокацію на своїй території, щоб оголосити мобілізацію і паралельно зробить кілька дуже масованих ударів по Україні. Під загрозою, в першу чергу, будуть мости, дамби та енергетика. Якщо цього (провокації росіян) не буде, мобілізація може бути оголошена в жовтні — листопаді. Щодо ядерного удару, то його вірогідність залишається низькою.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова СтолицяРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Go to News Site