Еспресо
Хоч офіційного бойкоту не було, проте тоді участь в цьому головному мистецькому форумі взяли лише 18 країн — здебільшого союзників Муссоліні та Гітлера. Вибір переможців мав чітко виражений ідеологічний характер — фашистський уряд Муссоліні зробив головними героями тодішньої Бієнале іспанських митців, які підтримували режим генерала Франко. В Іспанії в той час тривала громадянська війна, яка до певної міри стала прологом до Другої Світової. До вторгнення нацистської Німеччини та комуністичної Росії в Польщу й окупації західноукраїнських земель залишався рік. Проте в повітрі вже панувала атмосфера розколу і передчуття великої війни. Читайте також: На Венеційській бієнале Росія програла, а ми перемоглиЦього року, як мені здається, німецький павільйон у Венеції якраз нагадує нам про цей контекст: неможливо і непотрібно уявляти "мистецтва поза політикою". Називається павільйон Die Ruine ("Руїна"), і це така імітація потворної тоталітарної естетики нацистської архітектури, яка плавно переходить в житловий блок спальних районів часів НДР, підкреслюючи сутнісну, естетичну й етичну, близькість тоталітарних ідеологій — коричневих і червоних. Авторка екстер'єру німецької експозиції, німкеня в'єтнамського походження Сунг Тьєу, відповідаючи на питання, що вона хотіла сказати цією монументальною роботою, зауважує: "Людська гідність має бути недоторканною".ДжерелоПро автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучийРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Go to News Site