Еспресо

Муссоліні залишили орден Білого Орла, а Зеленського хочуть позбавити: у чому суть нової польсько-української суперечки. Пояснюємо

Причиною стала гостра реакція польської сторони на рішення Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування "імені Героїв УПА". Дискусія навколо цього кроку вже переросла у чергову історичну суперечку між двома союзниками, змусивши політиків та експертів говорити про ризики для українсько-польських відносин в умовах триваючої російської агресії. Еспресо розповість детальніше суть дискусії, що це за орден і чому українсько-польські стосунки знову стають заручниками історичних трактувань. Указ, що не сподобався Варшаві фото: president.gov.ua26 травня 2026 року президент Зеленський підписав указ, яким надав почесне найменування "імені Героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій. В указі зазначено, що це зроблено з метою відновлення історичних традицій національного війська та зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту суверенітету України. Реакція Варшави не забарилася. Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір позбавити Зеленського найвищої нагороди Польщі – Ордена Білого Орла, який той отримав від рук експрезидента Дуди. Він назвав рішення Києва подарунком для російської пропаганди та доказом того, що Україна й Польща досі не мають спільного бачення складних сторінок історії.Ситуацію додатково загострили інші символічні жести польської сторони. Колишній президент Польщі Лех Валенса демонстративно зняв із піджака український прапорець, який носив від початку повномасштабної війни і сказав, що підтримує український народ, але не Зеленського, а експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький повернув отриманий раніше український орден "За заслуги" другого ступеня.Все це було не просте дипломатичне невдоволення, а справжній "удар нижче пояса" у найбільш чутливе місце українсько-польських відносин. Адже поляки пов'язують УПА передусім з Волинською трагедією 1943–1944 років, яку в Польщі офіційно визнано геноцидом польського цивільного населення. В Україні ж УПА є символом рішучої боротьби зі зброєю в руках за державну незалежність проти нацистського та радянського режимів. В цьому вся суть проблеми. Ситуацію ускладню й те, що після президентських виборів у Польщі 2025 року переміг Кароль Навроцький, який на відміну від Анджея Дуди, під час своєї виборчої кампанії і на президентській посаді активно використовував антиукраїнські наративи. До того ж його перемога суттєво змінила настрої у Сеймі. Цікаво те, що присвоєння імені Героїв УПА підрозділу ЗСУ – це не перше звернення армії до президента з такою ініціативою. Проте донедавна Зеленський блокував подібні пропозиції, виконуючи таким чином свою частину угоди, досягнутої президентами двох країн на початку 2022 року. Що змінилося цього разу – питання, на яке чіткої публічної відповіді немає, відзначає Європейська правда. Польський хор: від образи до вимог вибачень Кароль Навроцький, фото: Getty ImagesПольська реакція виявилась різноголосою, але голосною. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що "зробить усе, щоб скасувати рішення " Зеленського.Голова МЗС Радослав Сікорський висловився точніше і тонше:"Я вважаю, що президент Зеленський припустився помилки. Я очікував би, що українська сторона врахує нашу чутливість у цьому питанні. Для них УПА асоціюється з опором радянській владі, а для нас – із Волинню", - заявив він, додавши, що тривають залаштункові переговори і він сподівається, що українська сторона знайде "певний спосіб виправити цю помилку". При цьому він застеріг: не можна дозволити, щоб російська дезінформація посварила Польщу з Україною. До вимог долучились діячі впливової партії "Права і справедливості" – експрем'єр Матеуш Моравецький та ексміністр освіти Пшемислав Чарнек. А колишній президент Дуда, той самий, хто у 2023 році нагороджував Зеленського, намагався балансувати між образою і розумом. Він заявив, що Зеленський отримав орден Білого Орла "в інший час і за інших обставин ". "Тепер вони змінилися, і поведінка Володимира Зеленського також. До того ж помітно", - сказав Дуда.Натомість прем'єр Польщі Дональд Туск намагався погасити полум'я. Він чітко пояснив, що якщо ми сваримося через минуле, хтось інший виграє майбутнє."Оскільки дипломатія не дала результатів, я публічно звертаюся до президентів Кароля Навроцького й Володимира Зеленського для прямої та чесної розмови, перш ніж емоції зруйнують нашу солідарність, яка народилася перед обличчям російської загрози", – зазначив Туск.Також лунали голоси частини польських політиків та культурних діячів, які закликали "схаменутися", відзначаючи, що історія важлива, але вона не може стати шлагбауном у теперішніх відносинах. Однак президент Навроцький вхопився за формальне подання депутата Сейму Плачека й ініціював розгляд питання про позбавлення Зеленського ордена. Буданов у Варшаві: "Найгірший сценарій зупинено" Голова Офісу президента Кирило Буданов та міністр оборони Польші Владислав Косіняк-Камиш, фото: KosiniakKamyszПісля тижня ескалації Київ зробив нетиповий хід. Голова Офісу президента України Кирило Буданов прибув до Варшави з неанонсованим візитом. Там він провів низку зустрічей з представниками польської влади, зокрема щодо ситуації навколо найменування спецпідрозділу Героїв УПА.У польському МЗС повідомили, що Буданов зустрівся із держсекретарем Марціном Босацьким. Вони обговорили питання присвоєння одному з підрозділів ССО найменування на честь Героїв УПА та українські пропозиції щодо врегулювання ситуації. На зустрічі також були присутні заступники голови ОП Ірина Верещук та Сергій Кислиця. Того ж дня відбулася зустріч з міністром оборони Косіняком-Камишем, який написав, що "є межі, які не можна переступати" і додав, що "пам’ять про жертв Волині не підлягає переговорам"."Польща та Україна є партнерами у питаннях безпеки. Але у питаннях історії ми маємо говорити одне одному правду, бо лише так ми зможемо будувати майбутнє", - написав Косіняк-Камиш.За словами джерела в команді ОП, Буданов провів низку публічних та закритих зустрічей, під час яких, окрім питань стратегічного партнерства, обговорив проблемні питання у сфері історичної пам'яті між державами. "В результаті роботи керівника Офісу президента та всієї команди найгірший сценарій вдалось зупинити, звісно з урахуванням наших національних інтересів та з повагою до партнерів", - розповідає джерело. Там само підкреслили: йшлося про значно складніші речі, ніж питання нагород. Що конкретно запропонувала українська сторона – лишається закритим. Що це за орден Білого Орла: кого ним удостоювали і чи позбавляли орден Білого Орла, фото: ВікіпедіяТож, у центрі скандалу опинився також орден Білого Орла – найвища державна нагорода Польщі. Саме загроза позбавлення ордена перетворила дипломатичний скандал на дискусію з невизначеним фіналом. Цей орден старіший, ніж деякі держави. Адже заснований ще 1 листопада 1705 року королем Речі Посполитої Августом Сильним. А один із перших кавалерів ордена – гетьман Іван Мазепа. Таким чином, сама нагорода має прямий і символічний зв'язок з Україною від самого свого заснування. Після поділу Речі Посполитої та приєднання великої частино Польщі до Російської імперії, орден залишився в її нагородній системі. Тому не дивно, що російська імператриця Катерина II теж є кавалером Ордена Білого Орла. Орден скасували лише більшовики після жовтневого перевороту. На початку 1920-х років, з відновленням польської держави на карті світу, відновився і орден Білого Орла.Тоді поляки нагородили цим орденом багато контроверсійних фігур. Насамперед – фашиського лідера Беніто Муссоліні у 1923 році – і ніхто досі цю нагороду не відкликав. Муссоліні був нагороджений тодішнім президентом Польщі Станіславом Войцеховським під час візиту в країну. Серед нагороджених орденом також є іспанський генерал і диктатор Мігель Прімо де Рівера, який після військового перевороту 1923 року встановив авторитарний режим, а також бразильський диктатор Жетуліу Варгас, який зруйнував конституційний порядок і керував Бразилією у 1930–1945 роках. Жодного з них Польща нагороди не позбавляла й не позбавила досі. "Якщо орден Білого Орла має бути скасований, то чи не варто почати з цариці Катерини, Муссоліні та Мацеревича?" – відзначив цей момент голова польського МЗС. У період радянської окупації Польщі, орден був скасований і його відновили на початку 1990-х.  Першими, кого нагородили, був Папа Римський Івана-Павла II. Серед інших кавалерів ордена: Марія Склодовська-Кюрі, Лех Валенса, Вінстон Черчилль, Єлизавета II та багато інших знакових імен. У 2005 році орден Білого Орла отримав і президент України Віктор Ющенко. Теж цікава деталь, що ніхто ніколи не згадував, щоб відкликати орден у третього президента України, який своїми указами 2007 і 2010 років надав звання Героя України командувачу УПА Роману Шухевичу та ідеологу ОУН Степану Бандері. Загалом прецедентів позбавлення нагороди майже немає. За більш ніж 320 років існування Ордена Білого Орла відомий лише один випадок його офіційного відкликання. Йдеться про тричі прем'єр-міністра Польщі та лідера селянського руху Вінцентія Вітоса. Він отримав найвищу польську нагороду у 1921 році, однак у 1932 році був її позбавлений після вироку у так званому Брестському процесі, організованому владою санації проти опозиційних політиків. Хоча позбавлення нагороди стало автоматичним наслідком судового вироку, а не окремим політичним рішенням щодо самого ордена.Водночас уже після поразки Польщі у вересні 1939 року президент польського уряду у вигнанні Владислав Рачкевич амністував засуджених у Брестському процесі та відновив Вітоса у всіх правах, включно з правом на Орден Білого Орла. Таким чином, ця історія позбавлення найвищої польської нагороди завершилася її поверненням. Саме тому багато польських коментаторів наголошують, що у випадку з Володимиром Зеленським йшлося б про безпрецедентний крок щодо чинного іноземного глави держави.Що кажуть експерти: хто і навіщо роздмухує вогонь фото: gettyimagesПопри емоційність дискусій, більшість українських і польських експертів сходяться в одному: найбільшим бенефіціаром таких конфліктів є Росія.Сам Навроцький, критикуючи рішення Зеленського, визнав, що воно дає додаткові аргументи російській пропаганді. Водночас українські оглядачі звертають увагу, що Москва роками інвестувала ресурси у розпалювання історичних суперечок між двома народами.Нардеп Микола Княжицький зауважив, що найбільшою помилкою в українсько-польських відносинах став відхід від формули "прощаємо і просимо пробачення", коли Польща на законодавчому рівні характеризувала Волинську трагедію як геноцид. "Дивно, що твердження деяких польських політиків про боротьбу з "бандеризмом" звучать майже так само, як слова Путіна, який саме боротьбою з "бандеризмом" пояснює агресію Росії проти України. Саме тому для мене очевидно, хто і навіщо розпочав та веде цю антиукраїнську гру. Це гра і проти України, і проти Польщі. Її легко вести, використовуючи безвідповідальність окремих польських та українських політиків. Але я вірю в мудрість наших суспільств, які вже довели свою зрілість. Вона полягає в тому, що ми маємо пробачити і попросити пробачення, щоб спільно будувати майбутнє та бути найсильнішими союзниками в Європі", - написав Княжицький.До того ж, деякі експерти зауважують, що мотивація дій Навроцького частково зумовлена його популістичною риторикою, яка дозволяє швидко мобілізовувати свого електорат та додає політичні бали у протистоянні з урядом Туска. "Чому, наприклад, раніше так не реагували в Польщі, хоча питання УПА, Волинської трагедії в Польщі є достатньо чутливі? Тому що ми мали іншу внутрішньополітичну ситуацію в Польщі. І зараз, очевидно, є достатньо гостра, різка, радикальна позиція з боку президента, президентської адміністрації Польщі. І вона, власне, підігрує тим правим, крайньоправним, радикальним силам. І тому такі заяви гучні, тому такі вимоги, я би навіть сказав, якісь ультиматуми висуваються. Але я думаю, що потрібно зберігати спокій, потрібно використати, застосувати ті інструменти, які ми маємо, переговорні, консультації і знайти спосіб, як вийти з тої ситуації", - відзначив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України у Польщі 2014 - 2022 рр., в.о. міністра закордонних справ України в лютому–червні 2014 року Андрій Дещиця в етері Еспресо.Також є питанням, чому Зеленський пішов на крок, який, очевидно, що він знав до чого призведе? Тут вже присутня тема певних спекуляцій. Наприклад, польська ліберально-консервативна Rrzeczpospolita вважає, що президент України свідомо хотів переключити увагу від корупційного скандалу, який пов'язаний з його близьким оточенням:"Суперечка щодо героїв УПА – це лише привід. Володимиру Зеленському потрібен конфлікт з Польщею, щоб відвернути увагу від корупційного скандалу, майбутніх виборів та дедалі віддаленішого вступу України до Європейського Союзу".Натомість з українського боку політики та експерти наголошують, що раніше чи пізніше Україна має чітко заявляти свої права на свою ж історію, тому Київ має відстоювати власну позицію. Адже, якщо раніше українській владі це було не стільки принципово, то з російсько-українською війною – питання ідентичності стало важливим для виживання нації. "Мета частини польських політиків значно ширша – домогтися від України засудження УПА загалом. У цьому вони разюче збігаються з російськими вимогами "денацифікації", які також передбачають відмову українців від власної визвольної традиції та власного погляду на свою історію. Для України такий підхід є неприйнятним. Він суперечить історичній правді та реальній ролі УПА як руху за незалежність України. Ба більше, поступка в цьому питанні не зупинить нових претензій. Навпаки – вона лише заохотить подальші вимоги, спрямовані на обмеження української суб’єктності та права українців самостійно визначати свою історичну пам’ять, відтак своє майбутнє", - написав історик та нардеп Володимир В’ятрович, коментуючи інформацію польських медіа, що українська сторона нібито запропонувала змінити назву підрозділу ССО, яка викликала скандал у Польщі.Нагадаємо, Держкомісія дозволила ексгумацію польських та українських поховань у Львівській, Волинській і Тернопільській областях

Google Play App Store